Як комунальники самі себе потролили із гнилим листям під деревами
Спочатку комунальники запевняли, що опале з дерев листя не можна прибирати, адже це шкодить грунту, але потім самі зробили це.
Про це повідомляє кореспондент Depo.Київ.
Зокрема, ще у грудні минулого року Depo.Київ писав про те, що на вулиці Бережанській опале з дерев листя вже перетворилося на гниль і лежить навіть на тротуарах.
Після скарги до “Контактного центру міста Києва 1551” комунальники відрапортували, що з тротуарів листя зібрали.
У свою чергу гниле листя продовжувало лежати під деревами і на зелених зонах вздовж вулиці Бережанської. Комунальники не думали його прибирати, мовляв, згідно правил утримання зелених насаджень, згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у парках, скверах і садах забороняється. Начебто це призводить до винесення органічних добрив та зменшує ізоляційний шар для грунту. Таку відповідь комунальники надали після скарги до “Контактного центру міста Києва 1551”.
Надана вона була в середині грудня, а вже під самий Новий рік комунальники чомусь порушили правила на які посилалися і згребли усе листя з трави і з-під дерев на вулиці Бережанській.
Працювали цілою бригадою, щоб швиденько зменшити ізоляційний шар грунту про який комунальники самі ж і казали.
Хоча варто зазначити, що комунальники щоосені збирають опале листя і пакують його у мішки. Після цього усе це забирає трактор. В ідеалі гниле листя потрібно скидати у компостну яму, але траплялися випадки у Києві, коли двірники просто кидали листя у баки для сміття. Цього ж року комунальники Оболонського району послалися на правила утримання зелених насаджень, які забороняють прибирати листя, але потім все ж його прибрали аж під кінець року. Хоча в інших районах опале і вже гниле листя комунальники прибрали ще восени.
Почни з себе
Важливо не споглядати, а діяти. Діяти, всупереч втомі й апатії, всупереч обставин,гіркого досвіду, чиновників, до яких так і не дійшла люстрація, низького прожиткового рівня та стрімкого падіння гривні. Діяти заради держави, родини й друзів, кращого майбутнього, яке крім кожного з нас ніхто не побудує.
Важливо не бути покірним. Не піддаватися на улесливі промови. Витримувати інформаційні атаки на кшталт «все пропало», вбачати в кожному звільненому з полону сепаратистів співвітчизнику величезну перемогу. Не коритися тим, хто затягує газові зашморги, і тим, хто постійним шантажем намагається «поселити» на Україні привиди Придністров.я та Карабаху.
Важливо бути мудрим. Жити, відрізняючи зерна від полови: результативність від голослів.я, допомогу від піару, героїзм від самомилування. Мудро сприймати уроки життя, кожного разу роблячи висновки і дякуючи Богові за дану можливість – бути живим. Сприймати світ таким, яким він є, а не таким, яким його «малюють»учасники політичних ток-шоу.
Важливо лишатися собою. За будь-яких обставин. Не соромитися бути добрим,чесним, принциповим. Бути корисним своїм милосердям тим, хто воює, і тим, хто шукає миру й прихистку після бомбування. Бути собою, розвивати в собі відчуття відповідальності за країну, за хід історії, за наступні 20-30-100 років української незалежності.
Важливо почати з себе. Навчитися позитиву, вірити й творити зміни, не опускати руки, стати надійним плечем для знайомих, віддавати - без очікування віддачі, за покликом серця. Почати з власного виваженого вибору –громадянської позиції, політичного орієнтиру, свого кандидата до Парламенту. Побачити, що гідний вибір завжди приносить не тільки спокій для совісті, але й є рушієм майбутнього. Життя вартує того.
Leave a Reply