Українці мають або нарешті почати самі будувати власну державу, або ще 14 років сподіватись на «месію»
Насправді в українців сьогодні є дві альтернативи: або ще 14 років сподіватися на те, що черговий «месія» виведе нас на праведну путь і побудує щасливу державу (як відомо, месіанський шлях пов’язується з 40-річною «ходою» Мойсея по пустелі), або самим почати будувати Україну, в якій нам не соромно буде жити.
Про це відомий політик та громадський діяч Микола Томенко сказав сьогодні херсонським журналістам, аналізуючи сучасну політичну ситуацію в нашій державі.
«Я прихильник другої альтернативи: 26 років незалежності чітко продемонстрували нам, що сподівання на «месію», який врятує українців і зробить їх щасливими (звідки б він не був – з Росії, Америки, Грузії чи інших держав), або підтримка «якоїсь хорошої людини», яка нібито точно знає, що робити з Україною, – це не просто шлях у нікуди. Це – самообман з фатальними наслідками, який завершиться крахом української держави», – вважає Микола Томенко.
Після 26 років сподівань на чергового «месію» ми мусили би зробити адекватні висновки з помилок і нарешті всією УКРАЇНСЬКОЮ громадою почати будувати власну країну, застерігати наші традиції, пропагувати нашу культуру, відновлювати національну економіку… Це – єдиний, безальтернативний шлях для України, який я підтримую», – підсумував політик.
Сьогодні Микола Томенко під час перебування у Херсонській області нагородив учасників обласного інтелектуального конкурсу «Ігри патріотів Херсонщини», а також презентував останні проекти свого Фонду «Рідна країна»: «Український щорічник-2018», який щойно вийшов друком, та патріотичні підвіски-світловідбивачі (флайтери), які Фонд дарує дітям в рамках соціального проекту «Рідна країна – безпечна країна!».
Джерело: Сайт Миколи Томенка
Почни з себе
Важливо не споглядати, а діяти. Діяти, всупереч втомі й апатії, всупереч обставин,гіркого досвіду, чиновників, до яких так і не дійшла люстрація, низького прожиткового рівня та стрімкого падіння гривні. Діяти заради держави, родини й друзів, кращого майбутнього, яке крім кожного з нас ніхто не побудує.
Важливо не бути покірним. Не піддаватися на улесливі промови. Витримувати інформаційні атаки на кшталт «все пропало», вбачати в кожному звільненому з полону сепаратистів співвітчизнику величезну перемогу. Не коритися тим, хто затягує газові зашморги, і тим, хто постійним шантажем намагається «поселити» на Україні привиди Придністров.я та Карабаху.
Важливо бути мудрим. Жити, відрізняючи зерна від полови: результативність від голослів.я, допомогу від піару, героїзм від самомилування. Мудро сприймати уроки життя, кожного разу роблячи висновки і дякуючи Богові за дану можливість – бути живим. Сприймати світ таким, яким він є, а не таким, яким його «малюють»учасники політичних ток-шоу.
Важливо лишатися собою. За будь-яких обставин. Не соромитися бути добрим,чесним, принциповим. Бути корисним своїм милосердям тим, хто воює, і тим, хто шукає миру й прихистку після бомбування. Бути собою, розвивати в собі відчуття відповідальності за країну, за хід історії, за наступні 20-30-100 років української незалежності.
Важливо почати з себе. Навчитися позитиву, вірити й творити зміни, не опускати руки, стати надійним плечем для знайомих, віддавати - без очікування віддачі, за покликом серця. Почати з власного виваженого вибору –громадянської позиції, політичного орієнтиру, свого кандидата до Парламенту. Побачити, що гідний вибір завжди приносить не тільки спокій для совісті, але й є рушієм майбутнього. Життя вартує того.
Leave a Reply