У столиці сквер назвали на честь науковця Козловського, який пережив російський полон
У Подільському районі Києва один зі скверів назвали на честь українського вченого, релігієзнавця, письменника, громадського діяча Ігоря Козловського, який під час перебування в російському полоні не зрадив своїх проукраїнських цінностей.
Про це повідомляє Київська міська рада, пише Рубрика.
Таке рішення було прийняте на пленарному засіданні III сесії Київської міської ради IX скликання 74 депутатами.
Як повідомляють, сквер розташований на розі вулиць Григорія Сковороди та Почайнинської.
Як зазначила депутатка Київської міської ради Олеся Пинзеник, ми боремося за збереження української історії та перебуваємо у постійній боротьбі за незалежність, національну ідентичність, самобутність, демократичні цінності та формування національної свідомості.
“Ми повинні гідно вшановувати українських патріотів, які відстоюють національні ідеї. Саме тому за підтримки громадськості було ініційовано найменування безіменного скверу на честь видатного українського вченого, релігієзнавця, письменника та громадського діяча Ігоря Анатолійовича Козловського.
Він присвятив своє життя дослідженню релігійних та культурних аспектів розвитку суспільства, його наукові дослідження та публікації сприяли глибшому розумінню релігійних питань та культурної спадщини України. Також слід відзначити, що під час перебування в російському полоні, він не зрадив своїх проукраїнських цінностей“, – розповіла Олеся Пинзеник.
Також поблизу цього скверу знаходиться могила українського громадського діяча та відомого журналіста Георгія Гонгадзе, який присвятив своє життя служінню демократичним ідеалам та розвитку нашого суспільства.
Як наголосили у міськраді, це дуже символічно, що ці два яскраві представники нашого суспільства працювали на одну мету – розбудова вільної та незалежної України та послідовно підтримували демократичний курс розвитку України.
Хто такий Ігор Козловський
Козловський був відомим у світі діячем та фахівцем із релігієзнавства та духовних систем. Він народився 16 лютого 1954 року у місті Макіївка Донецької області.
Козловський є автором понад 50 наукових книг та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях, наукових періодичних виданнях, а також поетичних збірок та прозових творів.
Серед напрямків його роботи була релігійна ситуація на окупованих територіях Донбасу. Член НТШ в Україні, PEN, ініціативної групи “Першого грудня” та низки інших організацій.
Козловський мав багато нагород та відзнак від українських та іноземних громадських і релігійних організацій. Дійсний член Національного товариства імені Шевченка в України з 2019 року.
У січні 2016 року його захопили бойовики так званої “Донецької народної республіки” за проукраїнську позицію. Він пережив тортурування і перебував у полоні майже 2 роки до 27 грудня 2017 року.

Почни з себе
Важливо не споглядати, а діяти. Діяти, всупереч втомі й апатії, всупереч обставин,гіркого досвіду, чиновників, до яких так і не дійшла люстрація, низького прожиткового рівня та стрімкого падіння гривні. Діяти заради держави, родини й друзів, кращого майбутнього, яке крім кожного з нас ніхто не побудує.
Важливо не бути покірним. Не піддаватися на улесливі промови. Витримувати інформаційні атаки на кшталт «все пропало», вбачати в кожному звільненому з полону сепаратистів співвітчизнику величезну перемогу. Не коритися тим, хто затягує газові зашморги, і тим, хто постійним шантажем намагається «поселити» на Україні привиди Придністров.я та Карабаху.
Важливо бути мудрим. Жити, відрізняючи зерна від полови: результативність від голослів.я, допомогу від піару, героїзм від самомилування. Мудро сприймати уроки життя, кожного разу роблячи висновки і дякуючи Богові за дану можливість – бути живим. Сприймати світ таким, яким він є, а не таким, яким його «малюють»учасники політичних ток-шоу.
Важливо лишатися собою. За будь-яких обставин. Не соромитися бути добрим,чесним, принциповим. Бути корисним своїм милосердям тим, хто воює, і тим, хто шукає миру й прихистку після бомбування. Бути собою, розвивати в собі відчуття відповідальності за країну, за хід історії, за наступні 20-30-100 років української незалежності.
Важливо почати з себе. Навчитися позитиву, вірити й творити зміни, не опускати руки, стати надійним плечем для знайомих, віддавати - без очікування віддачі, за покликом серця. Почати з власного виваженого вибору –громадянської позиції, політичного орієнтиру, свого кандидата до Парламенту. Побачити, що гідний вибір завжди приносить не тільки спокій для совісті, але й є рушієм майбутнього. Життя вартує того.


