У міської влади вимагають повернути незаконно приватизовані та віддані в оренду чиновникам приміщення дитсадків
На сайті Київської міської ради зареєстрована петиція голови київського відділення Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» Олександра Федоренка з вимогою до міської влади повернути громаді Києва приміщення дитсадків, які були незаконно приватизовані та перебувають в оренді, та відновити їх діяльність.
Суть звернення
Сьогодні в столиці працюють більше 550 дитячих садочків, це біля 50 садків на кожен район міста (в найбільших за чисельністю спальних районах Києва – Дніпровському, Деснянському та Оболонському – 60-70 садків). Проте, кількість місць у цих дошкільних закладах не відповідає наявній потребі. Станом на кінець 2015 р. влаштування у дошкільні навчальні заклади Києва, без урахування дітей переселенців, потребують понад 14 тисяч дітей.
Київська міська рада має розглянути питання з врегулювання даної критичної ситуації. Зокрема, прискіпливо вивчити ситуацію з приміщеннями дошкільних закладів, які протягом останніх 20-ти років не використовувалися за призначенням: перейшли у приватну власність, були перепрофільовані, зачинені. Реприватизація приміщень колишніх дитячих садочків, які столична влада безвідповідально та незаконно у різні часи передала новим «господарям», має поповнити комунальне майно тисячами квадратних метрів, необхідних для виховання дітей. Дитяча група замість складу чи магазину!
Також, Київська міська рада має відновити функціонування дитячих дошкільних закладів в тих приміщеннях, які були відібрані під довготермінову оренду. Майно дитсадків на базі приміщень, які наразі займають державні установи (суди, фіскальна служба, управління і т.п.), має бути повернене до комунальної власності. Держустанови мають звільнити місце для малечі. Дитсадок дітям, а не чиновникам!
Як підписати петицію
Щоб підписати вже зареєстровану петицію, зайдіть на сайт петицій. 
У правій колонці побачите форму для заповнення (ПІБ та email), яку слід заповнити. Введіть символи з картинки і натисніть кнопку «Підписати».
 
         Почни з себе
Важливо не споглядати, а діяти. Діяти, всупереч втомі й апатії, всупереч обставин,гіркого досвіду, чиновників, до яких так і не дійшла люстрація, низького прожиткового рівня та стрімкого падіння гривні. Діяти заради держави, родини й друзів, кращого майбутнього, яке крім кожного з нас ніхто не побудує.
Важливо не бути покірним.  Не піддаватися на улесливі промови. Витримувати інформаційні атаки на кшталт  «все пропало», вбачати в кожному  звільненому з полону  сепаратистів співвітчизнику величезну перемогу. Не коритися тим, хто затягує газові зашморги, і тим, хто постійним шантажем намагається «поселити» на Україні привиди Придністров.я  та Карабаху.
Важливо бути мудрим. Жити, відрізняючи зерна від полови: результативність від голослів.я, допомогу від піару, героїзм від самомилування. Мудро сприймати уроки життя, кожного разу роблячи висновки і дякуючи Богові за дану можливість – бути живим. Сприймати світ таким, яким він є, а не таким, яким його «малюють»учасники політичних ток-шоу.
 
Важливо лишатися собою. За будь-яких обставин. Не соромитися бути добрим,чесним, принциповим. Бути корисним своїм милосердям тим, хто воює, і тим, хто шукає миру й прихистку після бомбування. Бути собою, розвивати в собі відчуття відповідальності за країну, за хід історії, за наступні 20-30-100 років української незалежності.
Важливо почати з себе. Навчитися позитиву, вірити й творити зміни, не опускати руки, стати надійним плечем для знайомих, віддавати - без очікування віддачі, за покликом серця. Почати з власного виваженого вибору –громадянської позиції, політичного орієнтиру, свого кандидата до Парламенту. Побачити, що гідний вибір завжди приносить не тільки спокій для совісті, але й є рушієм  майбутнього. Життя вартує того.
Почни з себе
Важливо не споглядати, а діяти. Діяти, всупереч втомі й апатії, всупереч обставин,гіркого досвіду, чиновників, до яких так і не дійшла люстрація, низького прожиткового рівня та стрімкого падіння гривні. Діяти заради держави, родини й друзів, кращого майбутнього, яке крім кожного з нас ніхто не побудує.
Важливо не бути покірним.  Не піддаватися на улесливі промови. Витримувати інформаційні атаки на кшталт  «все пропало», вбачати в кожному  звільненому з полону  сепаратистів співвітчизнику величезну перемогу. Не коритися тим, хто затягує газові зашморги, і тим, хто постійним шантажем намагається «поселити» на Україні привиди Придністров.я  та Карабаху.
Важливо бути мудрим. Жити, відрізняючи зерна від полови: результативність від голослів.я, допомогу від піару, героїзм від самомилування. Мудро сприймати уроки життя, кожного разу роблячи висновки і дякуючи Богові за дану можливість – бути живим. Сприймати світ таким, яким він є, а не таким, яким його «малюють»учасники політичних ток-шоу.
 
Важливо лишатися собою. За будь-яких обставин. Не соромитися бути добрим,чесним, принциповим. Бути корисним своїм милосердям тим, хто воює, і тим, хто шукає миру й прихистку після бомбування. Бути собою, розвивати в собі відчуття відповідальності за країну, за хід історії, за наступні 20-30-100 років української незалежності.
Важливо почати з себе. Навчитися позитиву, вірити й творити зміни, не опускати руки, стати надійним плечем для знайомих, віддавати - без очікування віддачі, за покликом серця. Почати з власного виваженого вибору –громадянської позиції, політичного орієнтиру, свого кандидата до Парламенту. Побачити, що гідний вибір завжди приносить не тільки спокій для совісті, але й є рушієм  майбутнього. Життя вартує того.



Leave a Reply