Шпиталі та госпіталі Херсону, Миколаєва й Чорнобаївки отримали медичний вантаж в рамках гуманітарної місії Валерія Дубіля

Наша місія — рятувати життя. Ми з командою та волонтерами системно, з першого дня повномасштабного вторгнення опікуємося лікарнями та шпиталями по всій Україні. Закриваємо потреби медзакладів відповідно до їхніх запитів. Днями спільно з активом «Батьківщини» Одеси, Миколаєва та Херсону передали в 5 лікарень Миколаївської та Херсонської областей, включно з Чорнобаївкою, гуманітарну допомогу.
Про це заявив перший заступник голови парламентського Комітету з питань здоровʼя нації, народний депутат, заступник Юлії Тимошенко, голова «Батьківщини» Києва Валерій Дубіль.

«Лікарні біля лінії фронту першими приймають поранених: і військових, і цивільних. Навантаження на заклади охорони здоровʼя залишається незмінним, медичний персонал виснажений не менше ніж воїни. Наш обовʼязок — допомагати всім, хто до нас звертається. Цього разу серед медичного вантажу, який ми зібрали та доставили: крісла колісні, ходунки, постільна білизна, біопсійні пристрої, набори для годування лежачих пацієнтів, комплекти для перевʼязок, хірургічні інструменти, протипролежневі подушки та матраци, витратні матеріали, гінекологічне обладнання, системи для в/в вливання рідин, контури для ШВЛ, фольговані (рятувальні) покривала та вітамінні комплекси. Це лише частина з переліку гуманітарної допомоги, яку отримали від нас лікарні цього разу», — додав він.

Валерій Дубіль висловив подяку лікарям за жертовність та милосердя. А також подякував своїй команді, яка разом з іншими українцями пережила окупацію, дочекалася звільнення, а зараз продовжує гуманітарну місію.
«Деокупований Херсон досі потребує підтримки, як і інші прифронтові міста. Я щиро вдячний всім, хто допомагає медикам і воїнам. Вірю, що разом ми вистоїмо та виборемо нашу перемогу», — додав він.
Почни з себе
Важливо не споглядати, а діяти. Діяти, всупереч втомі й апатії, всупереч обставин,гіркого досвіду, чиновників, до яких так і не дійшла люстрація, низького прожиткового рівня та стрімкого падіння гривні. Діяти заради держави, родини й друзів, кращого майбутнього, яке крім кожного з нас ніхто не побудує.
Важливо не бути покірним. Не піддаватися на улесливі промови. Витримувати інформаційні атаки на кшталт «все пропало», вбачати в кожному звільненому з полону сепаратистів співвітчизнику величезну перемогу. Не коритися тим, хто затягує газові зашморги, і тим, хто постійним шантажем намагається «поселити» на Україні привиди Придністров.я та Карабаху.
Важливо бути мудрим. Жити, відрізняючи зерна від полови: результативність від голослів.я, допомогу від піару, героїзм від самомилування. Мудро сприймати уроки життя, кожного разу роблячи висновки і дякуючи Богові за дану можливість – бути живим. Сприймати світ таким, яким він є, а не таким, яким його «малюють»учасники політичних ток-шоу.
Важливо лишатися собою. За будь-яких обставин. Не соромитися бути добрим,чесним, принциповим. Бути корисним своїм милосердям тим, хто воює, і тим, хто шукає миру й прихистку після бомбування. Бути собою, розвивати в собі відчуття відповідальності за країну, за хід історії, за наступні 20-30-100 років української незалежності.
Важливо почати з себе. Навчитися позитиву, вірити й творити зміни, не опускати руки, стати надійним плечем для знайомих, віддавати - без очікування віддачі, за покликом серця. Почати з власного виваженого вибору –громадянської позиції, політичного орієнтиру, свого кандидата до Парламенту. Побачити, що гідний вибір завжди приносить не тільки спокій для совісті, але й є рушієм майбутнього. Життя вартує того.


