Кияни закликали Кличка захистити від забудови відомий у столиці сквер

Зелену зону пов’язують з плеядою відомих українських творців
Мешканці столиці закликають міську владу вжити заходів з недопущення забудови Літературного скверу на розі вулиць Олеся Гончара та Михайла Коцюбинського.
Відповідну петицію розміщено на сайти Київради.
Як зазначають автори ініціативи, упродовж майже 30 років забудовник, за сприяння частини київської влади, намагається звести чергову багатоповерхівку впритул до Літературного скверу на ділянці в декількох метрах від будівлі пам’ятки архітектури — Інституту Геологічних Наук НАН України.
Як наголошують підписанти документу, безліч активістів та громадян в різні часи стояли на захисті Літературного скверу, а отже КМДА має ініціювати та подати розпорядження у відповідні виконавчі департаменти КМДА щодо погодження та надання Літературному скверу статусу пам’ятки містобудування. Крім того, визначити та юридично закріпити історичні межі Літературного скверу включно з наявними проїздами навколо нього та з ділянкою за адресою: вул. Б.Хмельницького, 80-Б, а також розірвати договір оренди ділянки з забудовником тощо.
У цьому контексті кияни нагадали, що Літературний сквер було розбито за вказаною вище адресою ще в 1914 році. Водночас цей сквер став невід’ємним «співучасником» життя і творчості таких видатних літераторів України як Микола Бажан, Остап Вишня, Олесь Гончар, Наум Тихий, Андрій Малишко, Максим Рильський, Семен Скляренко, Володимир Сосюра, Михайло Стельмах, Павло Тичина, Антоненко-Давидович і багато інших відомих літераторів, які жили неподалік нього. А дотепер поруч із Літературним сквером мешкають та творять відомі українські літератори і творці — Ліна Костенко, Марина Гримич, Тарас Томенко, Микола Луків.
Нагадаємо, мешканці навколишніх будинків багато років протестують проти спроб забудови унікальної зеленої зони Літературного скверу.
Джерело: Каштан NEWS
Почни з себе
Важливо не споглядати, а діяти. Діяти, всупереч втомі й апатії, всупереч обставин,гіркого досвіду, чиновників, до яких так і не дійшла люстрація, низького прожиткового рівня та стрімкого падіння гривні. Діяти заради держави, родини й друзів, кращого майбутнього, яке крім кожного з нас ніхто не побудує.
Важливо не бути покірним. Не піддаватися на улесливі промови. Витримувати інформаційні атаки на кшталт «все пропало», вбачати в кожному звільненому з полону сепаратистів співвітчизнику величезну перемогу. Не коритися тим, хто затягує газові зашморги, і тим, хто постійним шантажем намагається «поселити» на Україні привиди Придністров.я та Карабаху.
Важливо бути мудрим. Жити, відрізняючи зерна від полови: результативність від голослів.я, допомогу від піару, героїзм від самомилування. Мудро сприймати уроки життя, кожного разу роблячи висновки і дякуючи Богові за дану можливість – бути живим. Сприймати світ таким, яким він є, а не таким, яким його «малюють»учасники політичних ток-шоу.
Важливо лишатися собою. За будь-яких обставин. Не соромитися бути добрим,чесним, принциповим. Бути корисним своїм милосердям тим, хто воює, і тим, хто шукає миру й прихистку після бомбування. Бути собою, розвивати в собі відчуття відповідальності за країну, за хід історії, за наступні 20-30-100 років української незалежності.
Важливо почати з себе. Навчитися позитиву, вірити й творити зміни, не опускати руки, стати надійним плечем для знайомих, віддавати - без очікування віддачі, за покликом серця. Почати з власного виваженого вибору –громадянської позиції, політичного орієнтиру, свого кандидата до Парламенту. Побачити, що гідний вибір завжди приносить не тільки спокій для совісті, але й є рушієм майбутнього. Життя вартує того.


