В столиці пройшов незвичайний футбольний матч

В столиці пройшов незвичайний футбольний матч

10_1

 

23 серпня у Києві відбувся унікальний футбольний шоу-матч “Об’єднані грою”, організований ФК “Металіст 1925” спільно з 13-ю бригадою НГУ та 2-м корпусом “Хартія”.

Харківський клуб став переможцем благодійного аукціону, організованого з нагоди річниці бригади “Хартія”, та придбав право на проведення цього матчу за “200 тисяч доларів США” повідомили у клубі.

Всі кошти спрямували на закупівлю сучасного безпілотного комплексу “Fly Eye 2.0” для підрозділів, що боронять Харківщину. Також клуб подарував зіграти в матчі дітям Харківщини, які постраждали від війни.

“Для нас участь у цьому матчі була не просто спортивною подією, а важливою місією. Ми виграли право на його проведення на благодійному аукціоні, а всі кошти було спрямовано на підтримку воїнів, які боронять Харківщину. Але не менш важливо для нас було передати це право тим, хто сьогодні найбільше потребує радості та світлих емоцій – дітям нашого регіону, які постраждали від війни”, — розповів президент “Металіста 1925” Богдан Бойко.

На полі разом з дорослими зіграли діти з Харківщини, які постраждали від війни, а серед зірок, що підтримали захід, були: Андрій Шевченко, Святослав Вакарчук, Сергій Жадан, Всеволод Кожемяко, Дар’я Білодід, Владислава Алексіїва, Мирон Маркевич, та Олександр Усик.

Джерело: “KharkivToday”

На Оболоні для нового McDonald’s зрізали дерева

u_tekst_mea2j92

 

У Києві на Мінському масиві для будівництва нового закладу McDonald’s зрізали здорові дерева. Про це пише “ТиКиїв”, посилаючись на видання “Kyiv.News“.

Мешканці житлового масиву поскаржилися на знищення здорових дерев компанією “Інтергалбуд”, яка займається будівництвом нового ресторану мережі McDonald’s на розі вулиць Калнишевського та Полярної.

Відомо, що це комунальна земля, а за словами очевидців, дерева зрізали, аби заклад було краще видно з дороги. Водночас сама компанія у глобальній політиці позиціює себе, як “захисник природи”.

Місцеві жителі закликали писати скарги не лише до контролюючих органів КМДА, а й в центральний офіс McDonald’s, а також відмічати під дописами у соцмережах.

Наразі офіційної реакції від столичної влади на цей випадок не було.

“Невідомість вбиває наші родини”: в центрі Києва пройшла акція на підтримку полонених та зниклих військових

23545e543e3c0009

Акція підтримки військовополонених та безвісти зниклих пройшла в центрі Києва на День Незалежності.

Про це повідомило Суспільне.

Учасники акції вимагали, аби для ідентифікації тіл полеглих військових застосовували інші методи, окрім ДНК-експертизи.

“Невідомість вбиває наші родини, оскільки ефективність розшуку зниклих безвісти практично відсутня. Ми вимагаємо змінити законодавство, розширивши ідентифікацію полеглих. Потрібно додати методи по відбиткам пальців, татуювань тощо. Для цивільних їх застосовують, а до військових чомусь ні”, — говорить голова об’єднання “Берегиня” родин 77-ї бригади Ірина Щирська.

Вона додала, що обов’язок держави, аби кожен полеглий був ідентифікований та оплаканий родиною.

Скандал на Дніпровській набережній: прокуратура вимагає відкрити доступ людям

68a71f9cac36d

 

Київська міська прокуратура звернулася до Київської міської ради щодо виконання судового рішення, яке зобов’язує відкрити доступ до Дніпровської набережної на вул. Дніпровська, 14. Про це повідомляє пресслужба прокуратури.

Судове рішення та його підстави

Верховний Суд постановив припинити володіння приватного товариства гідротехнічними

спорудами на цій ділянці набережної. Суд наголосив, що право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване за жодним суб’єктом.

Київська міська прокуратура звернулася до Київської міської ради щодо виконання судового рішення, яке зобов’язує відкрити доступ до Дніпровської набережної на вул. Дніпровська, 14. Про це повідомляє пресслужба прокуратури.

Проблема доступу для киян

Раніше приватне товариство, посилаючись на своє нібито право власності, закрило територію парканами та не пускало на набережну людей, які не мешкають у прилеглому житловому комплексі. Таким чином доступ до берегової лінії Дніпра був фактично обмежений для мешканців міста.

Незважаючи на рішення Верховного Суду, яке скасувало право володіння приватної структури, паркани досі не демонтовані добровільно.

Відповідальність влади

Прибрати огорожі та відновити вільний доступ до набережної зобов’язані відповідні столичні служби. Київська міська прокуратура слідкує за виконанням судового рішення та закликає владу діяти у відповідності з законом, забезпечуючи права мешканців столиці.

Джерело: Life.kyiv.ua

 

Влада забрала 8 млрд у Києва не на оборону, а на підтримку Укрзалізниці

Фото: AlexanderVovck / Wikimedia Commons

Фото: AlexanderVovck / Wikimedia Commons

 

Нардепи від “Слуги народу” разом із групою Столара обікрали Київ та ЗСУ на 8 мільярдів гривень. Ці гроші мали піти на укріплення, ППО, тероборону та іншу на підтримку військових.

Про це написав у своєму телеграм-каналі нардеп 8 скликання Борислав Береза, інформує Цензор.НЕТ.

“Депутати ВР обікрали Київ та ЗСУ на 8 млрд! Нардепи з формальної монобільшості “Слуг народу”, разом із колишніми ригами з ОПЗЖ, та тими, хто давно сидить у ОП на гачку кримінальних справ, проголосували за законопроєкт №13439-3. Вони забрали у Києва 8 мільярдів гривень, призначених для ЗСУ. Це гроші, які мали йти на укріплення, ППО, на тероборону, на підтримку наших військових. Від спорядження до дронів і транспорту, на допомогу пораненим та родинам загиблих. Депутати все це обікрали. Обікрали армію, обікрали людей, обікрали Київ”, – наголосив екснардеп.

За його словами, тепер ці гроші підуть у резервний фонд Уряду, а з нього – на підвищення зарплат чиновників, виплати прокурорам та суддям, люксові авто та відрядження, а також опиняться у кишенях корупціонерів.

“Тепер ці гроші підуть у резервний фонд уряду. А з резервного фонду вони чарівним чином перетворяться на підвіщені зарплати чиновникам та премії топам “Укрзалізниці”, які заробляють на місяць більше 4 млн. На відрядження та люксові авто. На виплати прокурорам з псевдо-інвалідністю. На утримання суддів, які керуються по телефону, та інших “державників”. А також можуть потрапити в кишені чергових корупціонерів через схеми, за які вони згодом отримують підозри в корупції”, – заявив Береза.

береза

Крім того, у себе в телеграм-каналі він опублікував список народних депутатів, які проголосували за вилучення у Києва 8 млрд грн.

Раніше мер Києва Віталій Кличко заявив, що тільки минулого року столиця виділила понад 10 мільярдів гривень на потреби захисників. “У 2025-му планували спрямувати, принаймні, не менше. Когось дуже дратує, що Київ найбільше допомагає військовим”, – наголосив Віталій Кличко.

Народні депутати, які голосували за вилучення з бюджету Києва 8 млрд грн:

Фракція політичної партії “Слуга Народу”

(196 депутатів “За”)

  • Аліксійчук Олександр Васильович
  • Ананченко Михайло Олегович
  • Арахамія Давид Георгійович
  • Арсенюк Олег Олексійович
  • Бабак Сергій Віталійович
  • Бакумов Олександр Сергійович
  • Бардіна Марина Олегівна
  • Безгін Віталій Юрійович
  • Беленюк Жан Венсанович
  • Березін Максим Юрійович
  • Боблях Андрій Ростиславович
  • Богуцька Єлізавета Петрівна
  • Божик Валерій Іванович
  • Божков Олександр Валерійович
  • Бондар Ганна Вячеславівна
  • Бондаренко Олег Володимирович
  • Борзова Ірина Наумівна
  • Бородін Владислав Валерійович
  • Брагар Євгеній Вадимович
  • Бужанський Максим Аркадійович
  • Булах Лада Валентинівна
  • Бунін Сергій Валерійович
  • Вагнєр Вікторія Олександрівна
  • Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна
  • Василів Ігор Володимирович
  • Васильєв Ігор Сергійович
  • Васюк Олександр Олександрович
  • Ватрас Володимир Антонович
  • Веніславський Федір Володимирович
  • Вінтоняк Олена Василівна
  • Вірастюк Василь Ярославович
  • Войцехівський Віталій Олександрович
  • Володіна Дар’я Артемівна
  • Воронов Володимир Анатолійович
  • Гайду Олександр Васильович
  • Галайчук Вадим Сергійович
  • Галушко Микола Леонідович
  • Гевко Володимир Леонідович
  • Герасименко Ігор Леонідович
  • Герман Денис Вадимович
  • Герус Андрій Михайлович
  • Гетманцев Данило Олександрович
  • Горбенко Руслан Олександрович
  • Горенюк Олександр Олександрович
  • Горобець Олександр Сергійович
  • Гривко Сергій Дмитрович
  • Гринчук Оксана Анатоліївна
  • Гришина Юлія Миколаївна
  • Грищенко Тетяна Миколаївна
  • Грищук Роман Павлович
  • Гузенко Максим Васильович
  • Дануца Олександр Анатолійович
  • Дирдін Максим Євгенович
  • Діденко Юлія Олександрівна
  • Драбовський Анатолій Григорович
  • Дубнов Артем Васильович
  • Дунда Олег Андрійович
  • Жмеренецький Олексій Сергійович
  • Жупанин Андрій Вікторович
  • Заблоцький Мар’ян Богданович
  • Забуранна Леся Валентинівна
  • Завітневич Олександр Михайлович
  • Задорожний Андрій Вікторович
  • Задорожній Микола Миколайович
  • Заремський Максим Валентинович
  • Заславський Юрій Іванович
  • Захарченко Володимир Васильович
  • Здебський Юрій Вікторович
  • Зуб Валерій Олексійович
  • Зуєв Максим Сергійович
  • Іванов Володимир Ілліч
  • Іонушас Сергій Костянтинович
  • Кабанов Олександр Євгенійович
  • Калаур Іван Романович
  • Кальченко Сергій Віталійович
  • Камельчук Юрій Олександрович
  • Каптєлов Роман Володимирович
  • Касай Геннадій Олександрович
  • Касай Костянтин Іванович
  • Кисилевський Дмитро Давидович
  • Кицак Богдан Вікторович
  • Кінзбурська Вікторія Олександрівна
  • Кісєль Юрій Григорович
  • Клочко Андрій Андрійович
  • Ковальов Артем Володимирович
  • Ковальчук Олександр Володимирович
  • Козак Володимир Васильович
  • Козир Сергій В’ячеславович
  • Колєв Олег Вікторович
  • Колюх Валерій Вікторович
  • Копиленко Олександр Любимович
  • Копитін Ігор Володимирович
  • Короленко-Усова Валентина Юріївна
  • Корявченков Юрій Валерійович
  • Кострійчук Сергій Володимирович
  • Костюх Анатолій Вячеславович
  • Кравчук Євгенія Михайлівна
  • Красов Олексій Ігорович
  • Крейденко Володимир Вікторович
  • Криворучкіна Олена Володимирівна
  • Кривошеєв Ігор Сергійович
  • Крячко Михайло Валерійович
  • Кузбит Юрій Михайлович
  • Кузьміних Сергій Володимирович
  • Культенко Артем Валерійович
  • Кунаєв Артем Юрійович
  • Лаба Михайло Михайлович
  • Леонов Олексій Олександрович
  • Литвиненко Сергій Анатолійович
  • Літвінов Олександр Миколайович
  • Лічман Ганна Василівна
  • Локтіонова Наталія Валентинівна
  • Любота Дмитро Валерійович
  • Мандзій Сергій Володимирович
  • Маріковський Олександр Валерійович
  • Марусяк Олег Романович
  • Марчук Ігор Петрович
  • Маслов Денис Вячеславович
  • Медяник В’ячеслав Анатолійович
  • Мезенцева-Федоренко Марія Сергіївна
  • Мельник Павло Вікторович
  • Мельнік Сергій Васильович
  • Мережко Олександр Олександрович
  • Мисягін Юрій Михайлович
  • Михайлюк Галина Олегівна
  • Мотовиловець Андрій Вікторович
  • Мошенець Олена Володимирівна
  • Мулик Роман Миронович
  • Мурдій Ігор Юрійович
  • Нагаєвський Артем Сергійович
  • Нагорняк Сергій Володимирович
  • Нальотов Дмитро Олександрович
  • Наталуха Дмитро Андрійович
  • Негулевський Ігор Петрович
  • Неклюдов Владлен Михайлович
  • Нестеренко Кирилл Олександрович
  • Нікітіна Марина Вікторівна
  • Новіков Михайло Миколайович
  • Овчинникова Юлія Юріївна
  • Остапенко Анатолій Дмитрович
  • Павліш Павло Васильович
  • Павлюк Максим Васильович
  • Пасічний Олександр Станіславович
  • Пашковський Максим Ігорович
  • Перебийніс Максим Вікторович
  • Пивоваров Євген Павлович
  • Підласа Роксолана Андріївна
  • Подгорна Вікторія Валентинівна
  • Потураєв Микита Русланович
  • Припутень Дмитро Сергійович
  • Пушкаренко Арсеній Михайлович
  • Радіна Анастасія Олегівна
  • Радуцький Михайло Борисович
  • Рєпіна Елла Анатоліївна
  • Руденко Ольга Сергіївна
  • Савченко Ольга Станіславівна
  • Салійчук Олександр В’ячеславович
  • Санченко Олександр Володимирович
  • Северин Сергій Сергійович
  • Семінський Олег Валерійович
  • Скрипка Тетяна Василівна
  • Сова Олександр Георгійович
  • Соломчук Дмитро Вікторович
  • Стернійчук Валерій Олександрович
  • Стефанчук Микола Олексійович
  • Стріхарський Андрій Петрович
  • Сушко Павло Миколайович
  • Тарарін Микола Олександрович
  • Тарасенко Тарас Петрович
  • Тимофійчук Володимир Ярославович
  • Тістик Ростислав Ярославович
  • Ткаченко Максим Миколайович
  • Ткаченко Олександр Михайлович
  • Третьякова Галина Миколаївна
  • Устенко Олексій Олегович
  • Федієнко Олександр Павлович
  • Фролов Павло Валерійович
  • Халімон Павло Віталійович
  • Хоменко Олена Вікторівна
  • Циба Тетяна Вікторівна
  • Чернєв Єгор Володимирович
  • Чернявський Степан Миколайович
  • Чорний Дмитро Сергійович
  • Чорноморов Артем Олегович
  • Швачко Антон Олексійович
  • Шинкаренко Іван Анатолійович
  • Шипайло Остап Ігорович
  • Шол Маргарита Віталіївна
  • Шпак Любов Олександрівна
  • Штепа Сергій Сергійович
  • Шуляк Олена Олексіївна
  • Юраш Святослав Андрійович
  • Яковлєва Неллі Іллівна
  • Янченко Галина Ігорівна
  • Яременко Богдан Васильович
  • Ясько Єлизавета Олексіївна

Фракція політичної партії “Батьківщина”

(1 депутат “За”)

  • Ніколаєнко Андрій Іванович

Позафракційні

(8 депутатів “За”)

  • Безугла Мар’яна Володимирівна
  • Гриб Вікторія Олександрівна
  • Корнієнко Олександр Сергійович
  • Костюк Дмитро Сергійович
  • Магера Сергій Васильович
  • Магомедов Муса Сергоєвич
  • Соха Роман Васильович
  • Стефанчук Руслан Олексійович

Депутатська група “Довіра”

(15 депутатів “За”)

  • Арешонков Володимир Юрійович
  • Бакунець Павло Андрійович
  • Білозір Лариса Миколаївна
  • Вацак Геннадій Анатолійович
  • Вельможний Сергій Анатолійович
  • Горват Роберт Іванович
  • Кіссе Антон Іванович
  • Кулініч Олег Іванович
  • Кучер Микола Іванович
  • Лунченко Валерій Валерійович
  • Мінько Сергій Анатолійович
  • Петьовка Василь Васильович
  • Поляк Владіслав Миколайович
  • Приходько Борис Вікторович
  • Сухов Олександр Сергійович

Депутатська група “Відновлення України”

(9 депутатів “За”)

  • Бурміч Анатолій Петрович
  • Воронько Олег Євгенійович
  • Гнатенко Валерій Сергійович
  • Іванісов Роман Валерійович
  • Ковальов Олександр Іванович
  • Славицька Антоніна Керимівна
  • Фельдман Олександр Борисович
  • Юрченко Олександр Миколайович
  • Яковенко Євген Геннадійович

Усього: 229 депутатів проголосували “За”. 

 

Джерело: Цензор.Нет

Суд зобов’язав “Пашу-Мерседеса” сплатити податковий борг

zavantazhennyaКиївський окружний адміністративний суд ухвалив рішення стягнути з колишнього намісника Києво-Печерської лаври митрополита УПЦ МП Павла (у миру – Петро Лебідь) податковий борг у розмірі 89,4 тис. грн.

Про це повідомляє судовий реєстр.

З’ясувалося, що у 2021-2022 роках податкова служба нарахувала йому заборгованість із податку на нерухомість. Представник митрополита в суді визнав несплату, проте заявив, що його клієнт не може погасити борг через запроваджені державою санкції, які заблокували активи та зупинили фінансові операції.

Захист просив призупинити розгляд справи до вирішення у Верховному суді позову Павла проти президента України Володимира Зеленського, в якому той намагається оскаржити указ про персональні санкції. Суд відмовив, пояснивши, що санкції не звільняють від обов’язку сплачувати податки та погашати борги.

Джерело: UA.NEWS

У Києві перевірили стан укриттів: які порушення виявили

Фото: Telegram-канал Дмитра Лубінця

Фото: Telegram-канал Дмитра Лубінця

 

Оскільки загроза рашистських атак нікуди не зникла, особливо важливим є те, як працюють укриття для людей. У Києві більшість бомбосховищ обладнані належним чином, проте все ж виявили низку поршень.

Про це повідомив уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, у липні запустили новий напрям роботи Офісу омбудсмана. Йдеться про перевірку укриттів по всій країні. 

“Ми оцінюємо їхній стан, доступність та відповідність вимогам безпеки”, — зазначив він.

Перевірки укриттів у Києві: що виявив Офіс омбудсмана

У Києві вже провели понад 50 моніторингових візитів у всіх 10 районах. Більшість укриттів обладнані належним чином: є світло, місця для сидіння, питна та технічна вода, аптечки.

Водночас виявили й суттєві недоліки:

  • немає безбар’єрного доступу для осіб з інвалідністю — 27%;
  • без аптечки — 24%;
  • без запасів питної води — 23%;
  • без візуальних покажчиків чи навігації — 14%;
  • з недостатньою кількістю місць для сидіння — 13%.

Проте найнебезпечнішим є те, що 12% укриттів, позначених на офіційних картах, фактично не існують або використовуються не за призначенням. 

“Ми ініціювали вилучення таких об’єктів з карт, щоб люди не покладалися на відсутній захист”, — поінформував Лубінець.

Нагадаємо, ще в червні в Україні посилили відповідальність за порушення вимог щодо утримання укриттів і сховищ та за недопуск людей до них. Такі зміни мали покращити стан бомбосховищ.

Джерело: TrueUA

Пішохідний міст на Труханів острів частково закривають до кінця року

Фото: AlexanderVovck / Wikimedia Commons

Фото: AlexanderVovck / Wikimedia Commons

 

У Києві частково обмежать рух пішоходів Парковим мостом через Дніпро на Труханів острів. Про це повідомляє КМДА.

Обмеження діятимуть із 21 серпня до 20 грудня.

У цей період проводитимуть ремонт мостового полотна.

Киян і гостей міста закликали поставитися з розумінням та перепросили за тимчасові незручності.

Джерело: “Судово-юридична газета”

 

На Київщині планують збудувати автодром

imagesНа Київщині розглядають перспективу спорудження нового автодрому, що забезпечить безпечні умови для тренувань і змагань автоспортсменів. Така ініціатива розвиватиме автоспорт у регіоні та створить альтернативу вуличним перегонам.

Зустріч з метою розвитку автоспорту

Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив виданню vechirniy.kyiv.ua про свої переговори з міністром молоді та спорту Матвієм Бідним і представником автомобільного спорту Іваном Зубчуком. Обговорювалися можливості розвитку автоспорту, зокрема будівництво автодрому як місця для тренувань і проведення чемпіонатів.

Переваги реалізації проекту

За словами Калашника, реалізація цього проекту створить безпечні умови для занять автоспортом та допоможе уникнути вуличних гонок, які часто порушують спокій жителів. Він наголосив, що Київська область має потенціал стати лідером у розвитку відповідної інфраструктури. У Київській облдержадміністрації планують якнайшвидше перейти від ідеї до практичної реалізації цих планів.

Джерело: “Автопоради”

“Хартія” анонсує перший фестиваль “Хартія Фест”, що відбудеться 6-7 вересня в Києві

Джерело: Пресслужба

Джерело: Пресслужба

 

З 6 по 7 вересня у Києві відбудеться перший фестиваль “Хартія Фест” на підтримку військових. Усі кошти підуть на потреби 13-ї бригади НГУ “Хартія”. Під час фестивалю учасники планують зібрати 20 мільйонів гривень.

Про це повідомила організаційна команда пресрелізом.

“Ми впевнені, що нам усім потрібно більше ідей, які обʼєднують військо та суспільство. Особливо, якщо це буде з якісною українською музикою, а також спортивною, лекційною і дискусійною програмою. І, звичайно, 100% виручних коштів піде на потреби “Хартії” – загалом плануємо зібрати 20 мільйонів гривень”, – розповідають в 13-й бригаді НГУ “Хартія”.

Разом з музичною програмою на фестивалі будуть лекції від Сергія Жадана та “Радіо Хартія”.

“Ми хочемо вам розповісти про себе, про нашу бригаду, про наших бійців, сержантів та офіцерів, про наші принципи та переконання, про наше відчуття часу, – коментує військовослужбовець “Хартії” та креативний директор фестивалю Сергій Жадан. – Ми щирі і відкриті в своєму бажанні говорити і слухати. Тому розраховуємо і на вашу щирість та відкритість. Нам є що сказати одне одному. Нам є чим одне з одним поділитись. Нас багато що об‘єднує. Зокрема, наші сила і воля”.

До вже оголошеного списку хедлайнерів готуємо великий анонс Secret Guest на початку вересня. Окрім музичної програми, на “Хартія Фест” буде лекційна частина від Сергія Жадана та Радіо Хартія.

Точну локацію в Києві оголосять ближче до події.

Запрошення за донат – на Concert.ua.

“Хартія” – єдиний підрозділ Сил оборони України, що пройшов шлях від добровольчого формування територіальної громади до бойової бригади та корпусу.

Бойовий шлях “Хартії” почався навесні 2022-го року під Харковом, коли в результаті українського контрнаступу російських окупантів витіснили за державний кордон.

У березні 2023-го “Хартія” увійшла до лав Національної гвардії України, ставши основою 13-ї бригади оперативного призначення НГУ. Має бойовий досвід на Сватівському напрямку, у Серебрянському лісі та Бахмуті. У травні 2024 року “Хартія” зупинила повторний наступ РФ на Харків, зараз бригада захищає від окупантів Харківську область.

Джерело: OBOZ.UA