БФ молодіжної ініціативи “Надія” та EDG-GROUP передали допомогу трьом підрозділам Сил оборони

Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» та EDG-group, яку очолює Святослав Нечипоренко, передали допомогу військовим. Засоби, необхідні для виконання завдань на передовій, отримали Третя окрема штурмова бригада, 68 окрема єгерська бригада Олекси Довбуша та 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Про це розповів голова наглядової ради фонду «Надія», перший заступник голови парламентського комітету з питань здоровʼя нації Валерій Дубіль.

Зручні геймерські крісла – 70 штук – передали захисникам з Третьої окремої штурмової бригади. Вони стануть у нагоді для облаштування штабів на передовій та пунктів управління для операторів дронів.

Також днями волонтери «Надії» доставили допомогу захисникам на Донеччину. Зарядні станції, мавіки, старлінки, генератори, турнікети та інший вантаж передали 3 прикордонному загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса у Краматорську, а також бійцям роти ударних безпілотників «Шерні Довбуша» 68 окремої єгерської бригади у Добропіллі. Зібрати цей вантаж також допомогли представники французьких профспілок, Михайло Волинець, партнери з Німеччини та США.

«Наш фонд давно і дуже ефективно співпрацює з компанією EDG-group та Святославом Нечипоренком. З їхньою допомогою ми вже забезпечили потужними зарядними станціями та павербанками Головне управління розвідки, бригаду «Азов», стрілецьку роту Національної поліції, 241-шу окрему бригаду Сил територіальної оборони, 31 ОМБР, Головне управління Національної поліції в Одеській та Чернігівській областях, Державну прикордонну службу та інші підрозділи Збройних сил, які наразі воюють на найскладніших напрямках. Це приклад соціально відповідального бізнесу, який допомагає військовим, тісно співпрацює з благодійниками та докладає зусиль для наближення нашої перемоги. Дякуємо Святославу Нечипоренку, EDG-group та усім нашим партнерам, які долучаються до підтримки Сил оборони», – розповів Валерій Дубіль.
Почни з себе
Важливо не споглядати, а діяти. Діяти, всупереч втомі й апатії, всупереч обставин,гіркого досвіду, чиновників, до яких так і не дійшла люстрація, низького прожиткового рівня та стрімкого падіння гривні. Діяти заради держави, родини й друзів, кращого майбутнього, яке крім кожного з нас ніхто не побудує.
Важливо не бути покірним. Не піддаватися на улесливі промови. Витримувати інформаційні атаки на кшталт «все пропало», вбачати в кожному звільненому з полону сепаратистів співвітчизнику величезну перемогу. Не коритися тим, хто затягує газові зашморги, і тим, хто постійним шантажем намагається «поселити» на Україні привиди Придністров.я та Карабаху.
Важливо бути мудрим. Жити, відрізняючи зерна від полови: результативність від голослів.я, допомогу від піару, героїзм від самомилування. Мудро сприймати уроки життя, кожного разу роблячи висновки і дякуючи Богові за дану можливість – бути живим. Сприймати світ таким, яким він є, а не таким, яким його «малюють»учасники політичних ток-шоу.
Важливо лишатися собою. За будь-яких обставин. Не соромитися бути добрим,чесним, принциповим. Бути корисним своїм милосердям тим, хто воює, і тим, хто шукає миру й прихистку після бомбування. Бути собою, розвивати в собі відчуття відповідальності за країну, за хід історії, за наступні 20-30-100 років української незалежності.
Важливо почати з себе. Навчитися позитиву, вірити й творити зміни, не опускати руки, стати надійним плечем для знайомих, віддавати - без очікування віддачі, за покликом серця. Почати з власного виваженого вибору –громадянської позиції, політичного орієнтиру, свого кандидата до Парламенту. Побачити, що гідний вибір завжди приносить не тільки спокій для совісті, але й є рушієм майбутнього. Життя вартує того.


