Директор Вінницького ліцею №9 Олександр Козлов розкритикував міністра освіти Оксена Лісового і реформу НУШ. Об’ємний пост, присвячений виступу міністра у парламенті, він опублікував на своїй сторінці у Facebook.
Виступ Лісового у Верховній Раді він назвав «точкою кипіння», хоча це мав бути «момент істини для української освіти».
Країна почула звичаний набір цифр про «85% підтримки за даними КМІС» та закиди у «політичній риториці» на адресу тих, хто наважується критикувати механізми впровадження профільної школи, — пише директор ліцею.
На думку освітянина, поки в Києві реформу малюють як «безхмарний шлях до Європи», у громадах батьки та педагоги готуються до «освітньої евакуації».
Козлов зазначив, що коли МОН звітує про тотальну підтримку НУШ, свідомо чи несвідомо підміняються поняття. Українці дійсно хочуть сучасної освіти, вибору предметів та нових лабораторій, але соціологи не запитують у батьків, чи згодні вони з тим, що їхнім дітям доведеться долати до шкіл по 30—40 км розбитими дорогами щодня, під час повітряних тривог. І якби всі опитувані розуміли наслідки реформи, її підтримка перетворилася б на «статистичну похибку».
Помилково вважати, що реформа б’є лише по селу. У містах вона готує ґрунт для інфраструктурного колапсу та освітньої сегрегації. Обмежена кількість академічних ліцеїв у містах автоматично робить якісну освіту привілеєм. Для тисяч дев’ятикласників вступ до 10-го класу перетвориться на лотерею або битву гаманців через репетиторів, — написав Козлов.
Школи, які стануть гімназіями і навчатимуть до 9 класу, втратять професійні колективи. Вчителі, які десятиліттями готували учнів до університетів, опиняються перед вибором: декваліфікація або звільнення. Навіть у місті шлях до віддаленого закладу освіти під час тривог — це ризик, який батькам доведеться брати на себе. Для сільської місцевості, де дороги часто існують лише на картах, реформа виглядає як «вирок».
Хто нестиме відповідальність за дитину в шкільному автобусі під час обстрілів чи снігопадів, коли шлях до ліцею триває понад годину в один бік? Обіцянки про сучасні гуртожитки звучать красиво, але на практиці більшість громад не мають коштів на утримання існуючих приміщень, не кажучи вже про будівництво нових безпечних просторів, — зазначив Козлов.
Він наголосив, що звіт міністра у парламенті підтвердив, що МОН продовжує будувати другий поверх реформи, коли її фундамент — дороги, гуртожитки, фінанси громад — ще навіть не закладені. На думку освітянина, ця реформа ризикує залишитися «наймасштабнішим паперовим успіхом, що розбився об реальність».
У коментарях під дописом Олександра Козлова українці з ним погоджувалися. Вони наголошували, що знищення школи в селі — це знищення села. А втрата села — це знищення мови, звичаїв і традицій, чого і чекає ворог. Деякі освітяни зазначали, що за десятиліття роботи вчителями такого занепаду в освіті ще не бачили.
Джерело: “Всеосвіта”
