Скандальна інвестиційна угода щодо забудови території Національного ботанічного саду імені Гришка залишається чинною, попри публічні обіцянки її розірвати. Про це повідомляють журналісти громадської організації “Чесно”, передає «Комерсант Український».
Національна академія наук України, Київська міська військова адміністрація та керівництво ботсаду раніше публічно заявляли про намір припинити співпрацю з забудовником. Водночас станом на серпень 2025 року, договір не анулювали, і жодного прогресу в юридичному розірванні угоди наразі не відбулося.
У Національній академії наук (НАН) підкреслюють, що виконали всі необхідні формальності, проте саме забудовник, за їх твердженням, навмисно затягує процес. Водночас низка експертів та активістів зазначають, що наявність впливового лобі з боку забудовника може ускладнити розірвання контракту або перетворити його на тривалу судову тяганину.
Забудова ботсаду імені Гришка: що відомо про справу
Інвестиційну угоду уклали у 2018 році між ботсадом та девелопером KSM-Group, який контролюється братами Сергієм і Арсенієм Копистирями, а також їхнім батьком Миколою Копистирою. До орбіти компанії входять за даними джерел LB.ua, також інші родичі, зокрема Максим Макаренко — пасинок Миколи Копистири. Він обіймає керівні посади в пов’язаних структурах і водночас є депутатом Київради від фракції УДАР, що підтримує чинного мера столиці. У міській раді Макаренко входить до комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування.
Угода передбачала покращення господарської зони ботсаду, проте містила положення про майбутнє будівництво житлових і нежитлових об’єктів, частину з яких ботсад мав отримати у власність. На підставі угоди сад уже отримав товари та послуги на 2,6 млн грн. У 2022 році KSM-Group звернулася до КМДА, щоб отримати за містобудівні умови, однак отримала офіційну відмову, що фактично заблокувало реалізацію будівельного проєкту на цій території.
Ситуація набула розголосу після публічних заяв столичної влади про необхідність втручання уряду для врегулювання конфлікту. Віталій Кличко звернувся до Кабміну із закликом припинити потенційне будівництво. У КМВА заявили про намір офіційно звернутися до НАН і ботсаду з вимогою припинити дію угоди.
Згідно з оцінками профільних експертів, ринкова вартість землі в межах Печерського району Києва, де розташовано ботсад, становить від 20 до 30 тисяч доларів США за сотку. Це створює очевидні ризики комерційної зацікавленості, особливо в умовах обмеженого контролю та нечітких меж повноважень між різними рівнями влади.
Ситуація навколо столичного ботанічного саду утворилася наступна:
- договір з інвестором-забудовником досі не розірвали;
- у договорі є інша сторона, яка вже вкладала гроші за його умовами та законно може оскаржувати розірвання в судовому порядку;
- у забудовника є лобісти в різних органах влади;
- лише оприлюднення інформації та суспільний резонанс змусили НАН і ботсад зайнятися цим питанням.
Причому Академія наук уже знайшла “винного”: на думку НАН, вигодоотримувачем від скандалу може бути київська влада. У своїй підсумковій заяві НАН зазначає, що це чергова спроба перетворити ботсад у звичайний парк відпочинку. І підстави для цього дійсно є: ще на початку своєї каденції, у 2017 році, Віталій Кличко закликав передати Національний ботанічний сад імені Гришка в управління місту, яке зробило б там доброустрій і доріжки, як у парку “Наталка”. А у 2018 році ботсад знайшов інвестора — KSM-Group, і місто раптово перестало просувати свою ініціативу, про яку згадало нині.
“Земельні війни” між комунальниками та ботсадом тривають
Паралельно триває ще один судовий спір між КП по утриманню зелених насаджень Печерського району та ботсадом за ділянку площею 0,72 га по вулиці Залізничне шосе, 61. Міськрада передала її комунальному підприємству ще у 2003 році, проте ботсад продовжує використовувати землю, посилаючись на понад 50 років фактичного догляду за цією територією.
Як пише Цензор.НЕТ, наразі майже половина ділянки відділили металевою огорожею Ботанічного саду, що встановлена там ще напочатку 80-х років. Комунальне підприємство вимагає паркан посунути та звільнити площі, що були передані за рішенням Київської міськради. Ботсад це зробити відмовляється, посилаючись на те, що понад 50 років сам опікувався ділянкою, заявляє про зростання там цінних інтродукованих рослин, які потребують охорони. Суд, що розглядає їх спір, вже пішов на друге коло.
Що відомо про забудовника, який “поклав око” на землю в Ботсаду ім.Гришка
Заснована у 1997 році, KSM‑Group позиціює себе як інженерно-будівельний холдинг з понад 860 кваліфікованими працівниками. Компанія реалізувала масштабні проєкти: житлові комплекси в Києві, інфраструктурні об’єкти (каналізаційні та водопровідні системи), офісні та культурно-розважальні центри. Портфель компанії включає ЖК “Кришталеві джерела”, “Феофанія City”, “Авеню 42”, “Дніпровський” та інші проєкти на Теремках у столиці.
KSM‑Group контролюють брати Сергій і Арсеній Копистири, а також їхній батько Микола Копистира. Формально управління парафується через родичів. Наприклад, двоюрідних сестер Копистирів, які володіють основним статутним капіталом, або депутат Київради Максим Макаренко, пов’язаний з групою й ангажований у питаннях містобудування.
Своєю чергою НАБУ і САП звинувачують Сергія Копистирю в намаганні підкупити віцепрем’єра інфраструктури Олександра Кубракова. За версією слідства, він запропонував понад 5 200 кв.м нерухомості у новобудовах KSM‑Group в обмін на невнесення змін до укладених контрактів, а також сприяння в отриманні дозвільної документації. Антикорупційний суд застосував до девелопера запобіжний захід — затримання з альтернативою застави 100 млн грн.
KSM‑Group фігурувала в кількох скандальних угодах із землею НАН України, зокрема у Феофанії: для забудови наукових ділянок, хоч офіційно зазначалося про інвестпроєкт, а не житлову забудову. Аудит встановив факти передачі НАН понад 116 га земель приватним забудовникам, серед яких KSM‑Group, нібито порушуючи природоохоронний статус територій.
Що важливо знати про KSM‑Group бізнес-аудиторії:
- компанія має солідний проєктний і будівельний портфель, але водночас постійно потрапляє у юридичні та політичні суперечки;
- активісти наполягають, що KSM‑Group має не найкращу репутацію через можливі зв’язки з владою, корупційні підозри та кримінальні провадження;
- угода щодо Ботсаду Гришка демонструє потенційні загрози найціннішим локаціям столиці та конфлікт інтересів між держорганами й бізнесом.
