Про це заявляє римо-католицька парафія св. Миколая в Києві.
“Оперативна подача апеляцій та незгода з рішенням суду свідчать, що для МКСК та НБОКМ важливішими є бюрократичні формальності, ніж безпека людей та збереження пам’ятки. Вони не забезпечили ані ремонт пошкодженого даху, ані демонтаж небезпечного скла з вікон, зате швидко знайшли ресурси для подальшої судової боротьби”, – йдеться у заяві.
Отець Павло Вишковський ОМІ, настоятель парафії, зазначає: «Ми сподівалися на розсудливість і порядність МКСК у виконанні рішення суду та визнанні нашого законного права. Повернення костелу, незаконно відібраного за радянських часів, обіцяли ще 20 років тому. Це підтримано і громадою, і понад 25 тисячами підписів у петиції, і рішенням суду. Тому їхня подальша відмова викликає щире здивування. Адже наше право на отримання костелу в управління не заперечується Мінкультом та жодною особою. Тому факт оскарження рішення суду це лише підкреслює протиправність затягування з передачі костелу. За три з половиною місяці вони не знайшли часу ні на демонтаж небезпечного скла, ні на латання даху після обстрілу — попри обіцянки ще з січня. Але на апеляцію судового рішення час і ресурси знайшлися. На жаль, до збереження пам’ятки та передачі її громаді інтересу в них немає».
Релігійна громада заявляє, що МКСК і НБОКМ довели костел до руйнівного стану і тепер у своїх офіційних позиціях, в тому числі – в поданих апеляційних скаргах, намагаються перекласти відповідальність за стан збереження будівлі костелу на парафію, стверджуючи, що з 2022 року парафія має всі права користувача костелу.
“Це є очевидним спотворенням фактів. Право користування будівлею в розумінні парафії та чинного законодавства має передбачати можливість проводити як мінімум аварійні ремонтні роботи без багатомісячних намагань їх погодити з будь-яким. Право користування костелом має передбачати можливість розвішувати на стінах ікони без попереднього погодження з будь-ким. Право користування будівлею костелу має передбачати можливість для парафії сплачувати комунальні послуги за тарифами, що запроваджені надавачами таких послуг для релігійних організацій. Це базові речі, без забезпечення яких будь-які твердження Мінкульту та Будинку органної музики про нібито надання парафії права користування костелом в 2022 році – є нікчемними та порожніми”, – йдеться у заяві.
В РКЦ наголошують:
“Передача костелу парафіяльній громаді є правомірною вимогою. Необхідно укласти детальний договір із чітко визначеними гарантіями після інвестування коштів благодійників. Ми вже маємо неодин негативний прецедент в новітній історії Католицької Церкви, де католикам в їх же приміщені, після проведення ремонтних робіт, колишні псевдо-власники намагалися забрати відремонтоване майно.
Доки відповідальні посадові особи будуть чинити опір та обмежувати наші законні права? Як віряни мають ставитися до дій представників влади, які вдаються до використання адміністративного ресурсу та наявних можливостей для введення в оману?
МКСК не виконало жодного зі своїх зобов’язань за останні три роки, проігнорувало рішення суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу. Для України це є ганебним явищем та свідчить про глибоке вкорінення радянських підходів у державних структурах. НБОКМ – структура, створена у 1979 році за часів радянської влади, зокрема, за деякими даними, з метою забезпечення лояльності під час Олімпіади в Москві, вважає за можливе подавати апеляційну скаргу проти парафіяльної громади, предки якої побудували цю святиню, яку НБОКМ довів до руїни.
Ми будемо наголошувати на цих фактах на міжнародній арені, демонструючи продовження практики зневажливого ставлення до громадян та суспільства. У таких діях простежується тенденція до блокування будь-яких позитивних змін, керуючись мотивацією “якщо не мені, то нікому”.
Громада очікує на повернення костелу, оскільки його передача парафії є ключовою умовою для того, щоб розпочати його порятунок. Зважаючи на те, що балансоутримувач довів будівлю до руйнівного стану, відновлення потребуватиме значних благодійних внесків. Потенційні жертводавці готові підтримувати цю ініціативу, маючи чітке розуміння, кому та на які цілі спрямовуються їхні кошти. Ніхто не буде інвестувати в об’єкт, щодо якого бракує визначеності та прозорості. Усі благодійники, які готові допомогти, обізнані зі складною ситуацією навколо костелу та невизначеністю щодо його повернення. Залучення приватних пожертв є малоймовірним за умов повного браку довіри до сторони, яка впродовж тривалого часу лише дає пустопорожні обіцянки.
Втім, станом на сьогодні, крім інших вищезгаданих обставин, сам факт проігнорування рішення суду Мінкультом та Будинком органної музики щодо невиконаних обіцянок про повернення костелу парафії підриває будь-яку довіру до держави в особі визначених її органів та організацій, чия суперечлива поведінка, позбавлена будь-якої логіки, викликає дуже глибоке занепокоєння”.
Джерело: RISU
